Маклена
Ґраса
Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр запрошує на виставу “Маклена Граса“.Микола Куліш ,трагіфарс на 2 дії.
Постановка та музичне оформлення- заслужений діяч мистецтв України
Володимир Московченко
Сценографія та костюми – Ірина Лубська
Пластика- Сергій Бондаренко
заслужена працівниця культури України
Хореографія- Ірина Сєрєкова
Вокал- Тетяна Тимко
Аранжування- Артем Браташ
Помічниця режисера- заслужена артистка України
Ольга Яковенко
Дійові особи та виконавці:
Стефан Ґраса,робітник- народний артист України
Іван Шербул
Маклена,його донька- Анастасія Адначева-Пономаренко
Вероніка Золотоверха
Юзеф Зброжек,маклер- Євген Мерзляков
Його дружина- заслужена артистка України
Наталя Карчкова
Анеля,їхня донька – Анастасія Леміш
Дарина Штомпель
Владек Зарембський,фабрикант- Денис Пономаренко
Ігнатій Падур,музикант- заслужений артист України
Володимир Благий
І Батяр- Ярослав Грошев
ІІ Батяр- Олександр Михайлов
Відомо, що основою для написання Миколою Кулішем соціально-психологічної драми “Маклена Ґраса” стало повідомлення однієї з польських газет про арешт збанкрутілого капіталіста. Маючи страхові внески, що їх посмертно може отримати родина, останній найняв за 500 злотих безробітного, щоб той убив його. Ситуація і характери, переосмислені драматургом в п’єсі, дають можливість постановникам по-своєму трактувати час і місце подій.
У трагіфарсі “Маклена Ґраса” режисера-постановника заслуженого діяча мистецтв України Володимира Московченка перші ж звуки вистави занурюють у стихію нашого часу, в якому нав’язливе відчуття краху, біди, депресії переслідує багатьох. І кожна людина, яка в різний спосіб намагається врятуватись від цього, варта нашого співчуття.
Герої вистави аж ніяк не герої в житті, а звичайні “маленькі люди”. Криза унеможливлює їхні прагнення піднятися на висоти бажаного добробуту залишаючи лише “орендарями життя”. І тепер ними керує панічний пошук порятунку. Час для цього спливає швидко. А питання: “Якою ціною?” — лишається головним.
Втіленням сподівань на краще є тільки Маклена. Доведена до відчаю дівчинка-підліток, аби врятувати сім’ю від виселення, пробує в різний спосіб заробити гроші. Наступна нагода трапляється після підслуханої розмови батька із маклером, коли останній просить вбити його. Батько відмовляється. А Маклена? Здається, що це зацьковане звірятко має почуття власної гідності, має той моральний закон у собі, що не дає переступити межу людяності навіть у безвиході. Але разом з глядачами постановча група постійно шукає відповідь на запитання: чи поступиться у складній ситуації чистота і відкритість цієї дівчинки її недосвідченості й нестриманості.
Відчуття апокаліпсису у виставі межує з іронією. Сумної посмішки додають елементи клоунади і присутність “батярського фольклору” (Батя́ри — субкультура, що існувала в період з середини 19 ст. до середини 20 ст. у Львові. Авантюристи і гульвіси, згодом вони набули кумедних і романтичних рис, залишивши у спадок гумористично-ліричні пісеньки та анекдоти).